Організаційно-методична робота

Психолого - педагогічний консиліум "Адаптація першокласників до нових умов шкільного життя"

05.10.16р. у закладі відбувся психолого - педагогічний  "Адаптація першокласників до нових умов шкільного життя" . 

Метою консиліуму було об'єднання зусиль усіх суб'єктів навчально-виховного процесу, зацікавлених в успішній  адаптації  й повноцінному розвитку першокласників  та вироблення рекомендацій для всіх учасників  навчально-виховного процесу з проблемних моментів адаптації учнів. 

 Авторитет та особистий приклад батьків у сімейному вихованні.

1. Особливості підліткового віку.  

Підлітковий вік — це один з найважливіших етапів життя людини. В ньому багато джерел і починань всього подальшого становлення особистості. Вік цей нестабільний, ранимий, важкий і виявляється, що він більше, ніж інші періоди життя, залежить від реальностей довкілля.

Найважливішим новоутворенням підліткового віку є становлення самосвiдомостi. Самосвідомість підлітка характеризується передусiм почуттям дорослості. 
     При цьому зводити останнє в основному до бажання наслідувати дорослих, хоч це дійсно має місце у поведінці пiдлiткiв, - явно обмежуватись лише зовнішньою стороною явища, не розкриваючи його психологічної сутності. Дорослість суб’єктивно пов’язується підлітком не стільки з наслідуванням, скільки з входженням до свiту дорослих. Підліток намагається зайняти мiсце дорослого в системі реальних стосункiв мiж людьми, тому для нього i мужність, i сміливість, i одяг важливі передусім у зв’язку з цією соціальною позицію.
    Пiдлiток вимагає визнання своєї самостійності, рівності з дорослими, хоч для цього i відсутні реальні передумови – i фізичні, i інтелектуальні, i соціальні. Лише в спеціально організованій діяльності можна створювати ситуації , в яких взаємостосунки з дорослими (та i однолітками також) відповідали б претензіям i потребам підлітків. Провідною діяльністю в цей період стає інтимно-особистісне спілкування.

2. Стосунки з однолітками та дорослими.

Підліток і однолітки. Центральне місце в житті підлітка займає спілкування з товаришами. Якщо для молодших школярів основою для об’єднань найчастіше виступає спільна діяльність, то тепер, навпаки., привабливість тих чи інших занять та інтереси визначається передусім їхніми можливостями для спілкування з однолітками.
Слід мати на увазі і ту обставину, що для підлітків важливо не просто бути разом з однолітками, вони прагнуть зайняти в їх середовищі те становище, яке б відповідало їх претензіям. Для одних це бажання бути лідером, для інших - користуватись авторитетом в якійсь справі, треті намагаються знайти близького друга, та не завжди це прагнення є провідним мотивом поведінки у цьому віці. 
Спілкування з однолітками все більше виходить за межі шкільного життя і навчальної діяльності, захоплюючи все нові інтереси, види діяльності, стосунки, виділяючись в окрему, самостійну і надзвичайно важливу для підлітка сферу життя.
Суб’єктивне значення для підлітка сфери спілкування з однолітками серйозно відрізняється від її оцінки дорослими. Самі підлітки вважають свої переживання з цього приводу найбільш типовими і значущими, в той час як дорослих більше всього хвилюють  взаємини в сім’ї. 
Спілкування з товаришами в цьому віці набуває такої цінності, що нерідко відтісняє на другий план і навчання, і навіть стосунки з рідними. Так, серед причин зниження успішності та порушень поведінки, різних афектних переживань одне з головних місць займає невдоволеність підлітків своїми стосунками з однолітками, що часто не усвідомлюється ні дорослими, ні самими підлітками.
З роками також змінюються критерії оцінки однолітків. Якщо в молодших класах вони передусім пов’язані з тим, як дитина виконує вимоги дорослого (успішність, поведінка, громадська активність тощо), то у підлітків на перший план виходять особисті якості, а серед них найважливіша - товариськість, далі - сміливість, уміння керувати собою.
         В підлітковому віці розвивається вміння орієнтуватись на вимоги товаришів, враховувати їх. Серед таких вимог особливе місце займає необхідність слідувати певному кодексу товариськості (як правило, до норм останнього відносять повагу гідності, рівність, чесність, допомога товаришам та ін.). Підлітки схильні встановлювати дуже близькі (як правило, тимчасові) стосунки з різними однолітками - йде пошук друга. З кожним роком потреба у взаєминах з ним стає все гострішою. 
Спілкування з близьким другом є темою особливих розмірковувань підлітка.
Істотно змінюються взаємини хлопчиків та дівчаток. Появляється взаємний інтерес, бажання сподобатись і, як наслідок, розвивається інтерес до власної зовнішності та стурбованість у цьому зв’язку. 
Інтерес до однолітків протилежної статі сприяє розвитку вибіркової спостережливості: зауважуються самі незначні зміни у поведінці, настроях, переживаннях. Появляється і увага до власних психоемоційних станів, зумовлених спілкуванням з однолітками. 

Підліток і дорослі. Підлітковий вік - це період становлення якісно нових взаємин з дорослими. Підлітки вже, яка правило, не погоджуються на характерні для дитинства нерівноправні стосунки, як такі, що не відповідають їх уявленням про власну дорослість та самостійність. Вони вимагають поваги до власної особистості та людської гідності, довіри та самостійності, тобто істотно обмежують права дорослого та розширюють свої власні.
Невиконання розпоряджень дорослого, різні форми протесту тощо, - все це ніщо інше, як форма боротьби підлітка за зміну існуючого типу взаємостосунків. Нові форми взаємин поступово витісняють старі, але вони тривалий час співіснують, зумовлюючи конфлікти, взаємонепорозуміння та труднощі у спілкуванні дорослого з підлітком. 
Підліток претендує на нові права. Дорослість - це, передусім, самостійність, і підліток прагне самостійності у вирішенні самих різних проблем: коли, де, з ким йому гуляти, коли вчити уроки, як одягатись, що робити та ін. З віком це проявляється все гостріше, інколи так, ніби підліток взагалі не визнає авторитету дорослого і відмовився від слухняності у стосунках з ним в принципі.

Конфліктність при переході до нового типу взаємин виявляється там і тоді, коли зміни в розвитку особистості підлітка випереджують необхідні корективи стосунків з дорослими, коли ініціатором таких коректив виступає підліток, а дорослі всіми силами цьому противляться.

2.Авторитет, та особистий приклад батьків у сімейному вихованні

Першим університетом життя для дитини є та сім'я, в якій народилася дитина. Завдання обох батьків полягає в тому, щоб створити в сім'ї атмосферу любові.Знаєте, в якій сім'ї діти ростуть щасливими? Це відбувається тоді, коли діти бачать, шану та повагу в родині. Коли діти відчувають, що тато поважає  маму, а мама тата. Вони знають, що з батьками можна поговорити, що вони розуміють їх і що всі справи обговорюються з любов'ю і повагою. Завдяки сердечній прихильності батьків діти ростуть і формуються в духовному відношенні. Діти дуже відчувають оточення.

Сім'я може виступати в якості як позитивного, так і негативного фактора виховання. Позитивний вплив на особистість дитини полягає в тому, що ніхто, крім самих близьких для нього в сім'ї людей - матері, батька, бабусі, дідусі, брата, сестри - не відноситься до дитині краще, не любить його так і не піклується стільки про нього. І разом з тим ніякий інший соціальний інститут не може потенційно завдати стільки шкоди в вихованні. 
Дуже важливо, щоб те, чому батьки вчать дитину, підкріплювалося конкретними прикладами, щоб дитина  бачила, що у дорослих теорія не розходиться з практикою, в іншому випадку він почне наслідувати негативним прикладам батьків.

Авторитет батьків - важлива складова успішності виховання дітей у сім'ї. Придбання авторитету в очах власної дитини - кропітка праця батька і матері. Думка батьків про рідних і близьких, оточуючих людях, колег, поведінка батьків у колі сім'ї та поза ним, вчинки батьків, їхнє ставлення до роботи і до сторонніх людей у ​​повсякденному житті, ставлення батьків один до одного - все це складові батьківського авторитету. Батьківська авторитетність не повинна залежати від певних ситуацій, які можуть вплинути на взаємини з дітьми.

2. Фактори, що впливають на формування авторитету батьків 
   Виховний вплив авторитет батьків на дітей виявляється найбільш ефективним при наявності певних умов. 
   Авторитет і особистий приклад батьків. 
   Під авторитетом слід розуміти глибоку повагу дітьми батьків, добровільне і свідоме виконання їх вимог, прагнення наслідувати їх у всьому і прислухатися до їхніх порад. На авторитеті заснована вся сила педагогічного впливу батьків на дітей.

Позитивний вплив прикладу і авторитету батьків посилюється, якщо немає розбіжностей у словах і вчинках батьків, якщо вимоги, які пред'являються до дітей, єдині, постійні і послідовні. Тільки дружні і узгоджені дії дають необхідний педагогічний ефект. Важливим у створенні авторитету є також шанобливе ставлення батьків до оточуючих людей, прояв до них уваги, потреба надавати допомогу. 
Авторитет батьків підтримується їх педагогічним тактом. 

Педагогічний такт - це добре розвинене почуття міри в поводженні з дітьми. Він виражається в умінні знайти найбільш близький шлях до почуттів і свідомості дітей, вибрати ефективні виховні заходи впливу на їх особу, враховуючи вікові та індивідуальні особливості, конкретні умови і обставини. Він передбачає дотримання рівноваги в любові і строгості, знання дійсних мотивів вчинків дітей, вірне співвідношення вимогливості з повагою до гідності особистості дитини. 

Підсумок:  Таким чином, у формуванні дитини важливу роль відіграє авторитет батьків - як загальновизнане значення, вплив, особистий приклад - як зразок для наслідування і педагогічний такт як відчуття міри, вміння поводити себе належним чином.

Засідання Ради профілактики правопорушень серед учнів 

21.10.15р. у закладі  відбулося засідання Ради профілактики правопорушень серед учнів з  питання: «Робота з  педагогами-наставниками учнів, які поставлені на внутрішньошкільний облік». Метою засідання було  поінформувати педагогів-наставників щодо розповсюдження та пропаганди  правових знань серед неповнолітніх із метою виховання правової культури та свідомості, законослухняності та дисциплінованості.

26.10.15р. у закладі відбувся психолого - педагогічний  "П'ятий клас - від адаптації до успіху". 

Метою консиліуму було об'єднання зусиль усіх суб'єктів навчально-виховного процесу, зацікавлених в успішному навчанні й повноцінному розвитку п’ятикласників та вироблення рекомендацій для всіх учасників  навчально-виховного процесу з проблемних моментів адаптації учнів. 

Перед психолого – педагогічним консиліумом були поставлені такі завдання:

- створення цілісного портрету школяра;

- виявлення характеру та причин відхилень у навчанні та поведінці учнів;

- розробка програми виховних та корекційних заходів;

- визначення шляхів та засобів корекційно – розвивальної роботи для педагогів та батьків.

16.11.15р.  –  в закладі було проведено  заходи приурочені до відзначення  «Дня толерантності».

Протягом дня учасники навчально – виховного процесу мали можливість приєднатись до шкільної  акції «Дерево толерантності», взяти участь в роботі  шкільної пошти  «Мені приємно тобі сказати, що…» та радіорубки  «День Поваги, Добра  і  Терпіння»,  ознайомитись із новітню літературою в тематичній виставці - заклику «Будьмо толерантні». Молодші школярі мали змогу показати своє уявлення толерантної людини через малюнки «На доброму серці тримається світ»,  а учні старших класів через колажі: «Толерантність в нашому житті»,  «Толерантність – шлях до культури».

Існує вислів: «Спочатку подумай, а потім скажи». Однак дотримуватися цієї поради дуже складно. Але якщо ми все ж таки будемо думати про те, що і як ми говоримо, аналізувати свої думки та слова, ми навчимося спілкуватись і ефективно, і толерантно, і просто приємно. Цього можна й варто навчитися!

19.11.15р. в нашому закладі відзначався  Міжнародний день відмови від куріння.  Для учасників навчально-виховного процесу проведено заходів:

• інформування «Чому куріння шкідливе для здоров’я»;
• перегляд відеороликів «Бути здоровим - модно»;
• працювало шкільне радіо на тему «Куріння шкідливе для здоров’я ».

Класними керівниками проведено ряд виховних годин з даної тематики.

Ціль Міжнародного дня відмови від паління – сприяти зниженню поширеності тютюнової залежності, залучення в боротьбу проти паління всіх верств населення й лікарів всіх спеціальностей, профілактика тютюнопаління й інформування суспільства про пагубний вплив тютюну на здоров’я. Як казав В.Гете  «Куріння отупляє і не сприяє продуктивності творчої діяльності».

     Бажаємо всім бути творчими, успішними та здоровими людьми!