П'ятница, 23/06/2017, 23:31
Вітаю Вас Гость | RSS

Шепетівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №6
Хмельницької області

Меню сайту
Наше опитування
Як ви оціните наш сайт?

Результати
Архів опитування

Всього голосувало: 997
Обговорити опитування на форумі
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Рекомендації

Методичні  рекомендації  вчителям,  які  здійснюють індивідуальне  навчання дітей з особливими освітніми потребами, психологів та соціальних  педагогів

Методичні рекомендації вчителям, які  здійснюють індивідуальне  навчання дітей  з особливими освітніми потребами.

Поради вчителям загальноосвітніх шкіл для успішної роботи з дітьми, які мають особливі освітні потреби

Загальні правила спілкування з людьми з особли­вими потребами:

- коли ви розмовляєте з людиною або дитиною з особливими освітніми потребами (ООП), звертай­теся безпосередньо до неї, а не до особи, яка її су­проводжує, батьків або сурдоперекладача;

- при знайомстві цілком природно потиснути руку людині з інвалідністю – навіть ті, кому важко руха­ти рукою, або ті, хто користується протезом, можуть потиснути руку – праву або ліву, що допустимо;

- коли ви зустрічаєтеся з людиною, яка погано або зовсім не бачить, обов'язково називайте себе та всіх, хто з вами. Якщо у вас загальна бесіда в групі, не забувайте пояснити, до кого в даний момент ви звертаєтесь, і назвати себе;

- пропонуючи допомогу, почекайте, поки її при­ймуть, а потім питайте, що і як робити. Якщо не зро­зуміли, не соромтеся – перепитайте;

- звертайтеся до дітей з особливими освітніми потребами по імені, а до під­літків – як до дорослих;

- спиратися або виснути на чиїйсь інвалідній колясці – те ж саме, що спиратися або виснути на її власникові. Інвалідна коляска – це частина недо­торканного простору людини, яка її використовує, зокрема й дитини. Це потрібно обов'язково поясни­ти іншим дітям;

- розмовляючи з людиною, яка зазнає труднощів у спілкуванні, слухайте її уважно. Будьте терплячі, чекайте, поки вона сама закінчить фразу. Не виправляйте і не договорюйте за неї. Не соромтеся перепи­тувати, якщо ви не зрозуміли співрозмовника;

- коли ви говорите з людиною, яка користуєть­ся інвалідною коляскою або милицями, намагайтеся розташуватися так, щоб ваші очі були на одному рівні. Вам буде легше розмовляти, а вашому співрозмовнику не доведеться закидати голову;

- щоб привернути увагу людини, яка погано чує, помашіть їй рукою або доторкніться до плеча. Ди­віться їй прямо в очі й говоріть чітко, але майте на увазі, що не всі люди, які погано чують, можуть чи­тати по губах. Розмовляючи з тими, хто може читати по губах, розташуйтеся так, щоб на вас падало світло, і вас було добре видно, намагайтеся, щоб вам нічого не заважало і ніщо не закривало вас;

- не бентежтеся, якщо випадково сказали: «Поба­чимося» або: «Ви чули про це...?» тому, хто насправді не може бачити або чути.

А ще дуже важливо навчитися правильно ви­словлюватися про дітей з особливими освітніми по­требами. Наприклад, замість фрази «Цей учень не може ходити» краще сказати так: «Цей учень користується ходунком і кріслом-візком».

Учитель загальноосвітнього навчального закладу повинен оволодіти необхідними знаннями та навичками:

- Ознайомитися з анамнезом, мати уявлення про основні види порушень психофізичного розвитку дитини.

- Вивчити стан уваги, стомлюваності, темп робо­ти кожної дитини.

- Ураховувати стан слуху, зору, особливості мо­торики та загального фізичного розвитку учня. Бути добре ознайомленим з приладами, які використову­ють його учні з порушеннями зору і слуху, переві­ряти придатність слухових апаратів, стежити за чистотою окулярів. Навчитися визначати, оцінювати і створювати навчальне середовище для дітей з різ­ними потребами. Зрозуміти важливість цілеспрямо­ваного залучення до роботи з дітьми членів родини, встановлення з ними партнерських стосунків. Ви­вчати головні принципи і стратегії колективної ко­мандної роботи.

- Навчитися спостерігати за дітьми та оцінювати їх розвиток під час занять.

- Закінчувати заняття, коли діти втомилися чи стали неуважні.

- Навчитися адаптувати навчальні плани, мето­дики, матеріали та середовище до специфічних по­треб дітей.

- Створювати оптимальні умови для спілкуван­ня, сприяти налагодженню дружніх стосунків між дітьми і формуванню колективу.

- Формувати в дітей досвід налагодження та під­тримання стосунків у соціумі, навичок адаптації до соціального середовища.

- З повагою ставитися до дітей та батьків.

  Методичні рекомендації психологам та соціальним педагогам, які  здійснюють супровід  навчання дітей  з особливими освітніми потребами.

Роль психологів, дефектологів, соціальних педагогів  шкіл

Допомогти вчителю загальноосвітньої школи:

• Давати об'єктивну характеристику дитині з осо­бливими потребами, ознайомитися з її особовою спра­вою, медичними та психолого-педагогічними картами.

• Спільно складати календарно-тематичний та ін­дивідуальний плани, готуватися до занять.

• Внести зміни до програм із загальноосвітніх предметів та здійснити їх коригування:

- вводити пропедевтичні розділи з метою підго­товки дітей до сприйняття матеріалу;

Для дітей з вадами зору провести заняття щодо орієн­тування в просторі та розвитку мобільності.

Для дітей з вадами слуху – з розвитку залишко­вого слуху та усного мовлення.

Для дітей із розумовою відсталістю – із соціально-побутової орієнтації.

• Бути (тимчасово) присутнім на уроках з метою кращого задоволення специфічних потреб дітей.

• Надати вчителеві загальноосвітньої школи ме­тодичні рекомендації щодо виготовлення та викорис­тання наочності й дидактичного матеріалу з метою активізації збережених аналізаторів.

• Навчити вчителя використовувати для корекції та компенсації вад розвитку дітей спеціальні технічні за­соби навчання:

- звукопідсилювальну апаратуру індивідуального та колективного використання (під час навчання ді­тей з вадами слуху);

- лупи, окуляри, монокуляри, бінокуляри (для ді­тей з вадами зору);

- статистичні екранні посібники (схеми, малюн­ки, креслення) з метою активізації сприйняття дітьми навчального матеріалу;

- комп'ютерні технології для ефективнішого роз­витку мовлення, навичок читання, письма, матема­тики, психолого-педагогічного тестування дитини на початку навчання та наприкінці року.

• Проводити моніторинг розвитку дитини.

• Співпрацювати з батьками, вчителями, фахівця­ми під час оцінювання дитини.

Прогнозувати подальший шлях навчання учня.

Отже, успіх інклюзивного чи інтегрованого навчання залежить від грамотно організованого психолого-педагогічного супроводу учнів з особливими потребами з боку як спеціальної, так і загальноосвітньої школи. Крім цього, кожен член педагогічного колективу має з повагою ста­витися до колег, які будуть працювати в таких класах (групах), у разі необхідності підтримати їх та надати допомогу, вдумливо та наполегливо працювати для реалізації спільної мети.

Підсумовуючи вищесказане, слід відзначити, що діти з проблемами в розвитку ще в дошкільному віці починають розуміти свою несхожість з однолітками без порушень в розвитку. Тому в навчальному закладі необхідно створювати відповідні умови для формування у дітей з особливими освітніми потребами самостійності, впевненості, мобільності, адже всі діти є цінними і активними членами суспільства.

Основні напрями корекційної роботи з розвитку мовлення

Роботу з розвитку мовлення для дітей  слід  проводити в та­ких напрямах::

•    формування навичок правильної звуковимови;

•    розвиток фонематичних процесів, звуко-буквеного аналізу і синтезу;

•    збагачення та уточнення словникового за­пасу;

•    розвиток уваги до морфологічного складу слів та словозміни у словосполученнях;

•    робота над граматичною структурою речен­ня, виховання вміння правильно складати про­сті поширені речення, вживати різні граматичні конструкції у зв'язному мовленні;

•    розвиток діалогічного і зв'язного мовлення;

•    запобігання порушенням писемного мов­лення;

•    корекційна робота з подолання порушень писемного мовлення;

•    логоритміка.

З дітьми, які мають складні мовленнєві вади, крім згаданих обов'язкових розділів роботи, прово­дять групові та індивідуальні заняття, основним завданням яких є подолання певного мовленнє­вого порушення за спеціальними логопедичними методиками. їхня спрямованість визначається тематикою:

•    розвиток слухової пам'яті й усвідомленого сприймання мовлення;

•    розвиток моторики артикуляційного апара­ту (за допомогою статичних і динамічних артику­ляційних вправ);

•    формування спрямованого струменя повіт­ря, диференційованого дихання;

•    постановка правильної вимови та диферен­ціації звуків згідно з індивідуальними планами, формування чіткої артикуляції голосних і при­голосних звуків;

•    засвоєння слів різної звукової та складової складності;

•    аналіз звукового складу слова (аналіз зву­кових поєднань; виокремлення голосного звука на початку, в кінці слова; аналіз і синтез скла­ду).

 ПАМ’ЯТКА

для успішного розвитку дітей з особливими потребами та побудови

їхніх взаємин у соціумі

  • Поступове збільшення дозованого навантаження з метою розвитку контактів із різними соціальними верствами суспільства.
  • Систематичність самоосвіти і самореалізації в досягненні мети.
  • Багаторазове повторення за принципом « від простого до складного».
  • Самоконтроль і корекція поведінки залежно від умов середовища.
  • Довіра до людей.
  • Повага до людини як вищої цінності життя.
  • Прояви індивідуальності в поведінці та діяльності.
  • Розвиток креативності, творчих здібностей.
  • Приймай людину такою, якою вона є, відмовся від стереотипів.
  • Не допускай насилля над іншою людиною.
  • Абсолютна віра в позитивний початок і реалізацію потенціальних можливостей.
  • Максимум такту і великодушності.
  • Увічливість, доброзичливість, тактовність, скромність.
  • Організованість.
  • Стислість.
  • Демократія.
  • Максимум згоди, симпатії. 

Вхід на сайт
Наш герб
Архів записів
Січень 2016
Лютий 2016
Березень 2016
Квітень 2016
Травень 2016
Червень 2016
Липень 2016
Серпень 2016
Вересень 2016
Пошук

Шепетівська ЗОШ №6 © 2017